Результати дослідження показали, що чоловіки, які отримували ін’єкції тестостерону ундеканоату тривалої дії, були більш прихильними до лікування через 1 рік, ніж чоловіки, які отримували ін’єкції тестостерону пропіонату короткої дії.
Ретроспективний аналіз даних понад 122 000 чоловіків у Сполучених Штатах показав, що чоловіки, які отримували тестостерону ундеканоат (Aveed, Endo Pharmaceuticals), мали такі ж показники прихильності протягом перших 6 місяців лікування, як і чоловіки, які отримували тестостерону ципіонат.Рівень прихильності коливався від 7 до 12 місяців, лише 8,2% пацієнтів, які отримували тестостерону ципіонат, продовжували лікування протягом 12 місяців порівняно з 41,9% пацієнтів, які отримували тестостерону ундеканоат.
«Докази свідчать про те, що більш зручні форми лікування тестостероном, такі як ін’єкції тривалої дії, важливі для бажання чоловіків з дефіцитом тестостерону продовжувати лікування», — сказав Абрахам Моргенталер, доктор медичних наук, доцент кафедри хірургії.Геліо сказав, що працював у відділенні урології в медичному центрі Beth Israel Deaconess у Гарвардській медичній школі.«Зростає визнання того, що дефіцит тестостерону є важливим станом здоров’я і що терапія тестостероном може покращити не лише симптоми, але й загальні переваги для здоров’я, такі як покращений контроль цукру в крові, зменшення жирової маси та збільшення м’язової маси, настрій, щільність кісток та невизначена причина .анемія.Однак ці переваги можна отримати, лише якщо чоловіки будуть дотримуватись лікування».
Моргенталер і його колеги провели ретроспективне когортне дослідження даних із бази даних Veradigm, яка містить дані електронних медичних записів із амбулаторних закладів США, включно з тими, хто почав прийом ін’єкційного тестостерону ундеканоату або тестостерону ципіонату між 2014 і 2018 роками. Чоловіки віком від 18 років.Дані збирали з кроком у 6 місяців станом на липень 2019 року. Підтримуюча терапія визначалася як інтервал між прийомами, який не перевищував подвійний рекомендований інтервал дозування 20 тижнів для тестостерону ундеканоату або 4 тижні для тестостерону ципіонату.Прихильність до лікування оцінювали від дати першої ін’єкції до дати припинення прийому, зміни рецепта або закінчення початково призначеної терапії тестостероном.Недотримання рівня тестостерону в групі тестостерону ундеканоату визначалося як проміжок понад 42 дні між датою закінчення першого прийому та датою початку другого прийому або проміжок понад 105 днів між майбутніми прийомами.Недотримання в групі тестостерону ципіонату визначалося як інтервал понад 21 день між закінченням одного призначення та початком наступного.Дослідники оцінювали зміни маси тіла, ІМТ, артеріального тиску, рівня тестостерону, частоти нових серцево-судинних подій і факторів ризику від 3 місяців до першої ін’єкції до 12 місяців після початку лікування.
Група дослідження складалася з 948 чоловіків, які приймали тестостерону ундеканоат, і 121 852 чоловіків, які приймали тестостерону ципіонат.На початковому етапі 18,9% чоловіків у групі тестостерону ундеканоату та 41,2% чоловіків у групі тестостерону ципіонату не мали діагнозу гіпогонадизм.Середній вихідний рівень вільного тестостерону був вищим у пацієнтів, які приймали тестостерону ундеканоат, порівняно з тими, хто приймав тестостерону ципіонат (65,2 пг/мл проти 38,8 пг/мл; P <0,001).
Протягом перших 6 місяців показники прихильності були подібними в обох групах.Протягом періоду від 7 до 12 місяців група тестостерону ундеканоату мала вищий рівень прихильності, ніж група тестостерону ципіонату (82% проти 40,8%; P <0,001).Порівняно з 12 місяцями, більша частка чоловіків у групі тестостерону ундеканоату продовжувала початкову терапію тестостероном (41,9% проти 0,89,9%; P <0,001).Чоловіки, які приймають тестостерону ципіонат.
«Дивно, що лише 8,2 відсотка чоловіків, які вводили тестостерону ципіонат, продовжили лікування через 1 рік», — сказав Моргенталер.«Дуже низька вартість найбільш часто використовуваної тестостеронової терапії в Сполучених Штатах означає, що чоловіки з дефіцитом тестостерону отримують недостатнє лікування».
Пацієнти, які отримували тестостерону ундеканоат, мали більші середні зміни загального тестостерону (171,7 нг/дл проти 59,6 нг/дл; P < 0,001) і вільного тестостерону (25,4 пг/мл проти 3,7 пг/мл; P = 0,001).Збільшення на 12 місяців порівняно з пацієнтами, які отримували тестостерон ципіонат.Тестостерону ундеканоат продемонстрував меншу варіабельність загального рівня тестостерону, ніж тестостерону ципіонат.
Через 12 місяців середні зміни ваги, ІМТ та артеріального тиску були подібними між групами.У групі тестостерону ундеканоату була більша частка чоловіків із нещодавно діагностованою еректильною дисфункцією та ожирінням під час подальшого спостереження, тоді як у групі тестостерону ципіонату була більша частка чоловіків із діагностованою гіпертензією, застійною серцевою недостатністю та хронічним болем.
Потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, чому більшість чоловіків, які вводять тестостерону ципіонат, припиняють лікування протягом року, каже Моргенталер.
«Ми можемо припустити, що в цьому дослідженні тестостерону ундеканоат використовувався у значно більших кількостях протягом 12 місяців через зручність препарату тривалої дії, але щоб побачити, чи могло це бути пов’язано з іншими факторами (такими як вартість), відразою до часті ін’єкції самолікування, відсутність значного покращення симптомів або інші причини», – сказав Моргенталер.
Час публікації: 05 липня 2023 р